Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна… Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила?
Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна… Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні у нашій школі з`явиться встановлена пам’ятна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про материнське та людське горе. Сьогодні схиляємо голови в пам'ять учня нашої школи Ігоря Ясінського , який загинув на війні захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.
На відкриття меморіальної дошки у школу прибули представники міської ради Анатолій Белей, Ірина Олеха, відділу освіти Наталія Антоненко,настоятель церкви с. Станіславчик о.Петро Ментух, сільський староста Володимир Ясінський, заступник командира в/ч Карпатського прикордонного загону полковник Петро Жовнич, однокласники, односельчани, учні, трудовий колектив школи . Право відкрити меморіальну дошку було надано рідним Ігоря. Присутні вшанували пам’ять загиблого земляка хвилиною мовчання і поклали квіти до меморіальної дошки, запалили свічі пам’яті. Отець Петро освятив меморіальну дошку та помолився за упокій душі загиблого героя. Багато слів хороших та сумних було сказано під час години пам’яті, присвяченій Ігорю Ясінському. «Загиблого героя не повернути, але пам’ять про нього завжди житиме в наших серцях»
Мовчати і плакати… І дякувати, дякувати, дякувати. Тим, хто повернеться. І тим, хто навіки янгол.
Станіславчицький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом імені Тимофія Бордуляка
