Відтворюйте наші традиції разом
Гаївки – старовинні за походженням ігри й хороводи з піснями, в які й сьогодні українці бавляться біля церкви протягом трьох великодніх днів. Гаївкою називають і увесь святковий комплекс забав, і тексти пісень, які супроводжуються рухами, жестами та мімікою.
Весняні ігрові й хороводні пісні відомі в різних регіонах України як гагілки, галагівки, ягілки, маївки, лагівки, лаголойки, рогульки, огульки. Гаївка – найпоширеніша назва для весняних ігор і забав.
Ще наприкінці ХІХ століття гаївки проводили виключно дівчата. Виконували їх від свята Благовіщення до кінця весни. Хлопці бавилися окремо, їхні ігри мали спортивно-змагальний характер без пісенного супроводу. Діти гралися крашанками в навбитки.
В радянські часи жителі галицьких областей скаржилися, що влада забороняє їм водити гаївки. Але люди в селі дотримувалися батьківських звичаїв, попри всі заборони святкували Великдень і йшли на гаївки.
Слово “веселитися” і “весна” – однокореневі. Веселий настрій, сміх і радість є характерною рисою гаївок і ритуально приписаною формою поведінки. Сміх і радість як ознака всього живого, здорового завжди перемагає смерть і зло.
Дмитрів Марія Петрівна,класний керівник 5 класу,запросила до нас колишню вчительку початкових класів Кравицьку Ольгу Іванівну,яка ознайомила учнів 5-7 класів з гаївками. У наш час дехто навіть не чув про гаївки.
Відтворюйте наші традиції разом
Запитуйте старожилів і записуйте тексти автентичних,стародавніх гаївок,щоб наші діти передавали їх через покоління.
Шнирівська гімназія імені Петра Федуна ("Полтава")
