Кожен має свої власні "повітряні замки", свої мрії, свої сподівання
Кожен має свої власні "повітряні замки", свої мрії, свої сподівання.
У когось вони малесенькі, мов мишки, у когось - величезні дирижаблі. Хтось тихенько мовчить та очікує, а дехто кричить і вимагає. Деякі люди щиро вірять у здійсненність своєї мрії, а інші, навпаки, песимістично схиляють голову перед сірістю буття. 
Часто до виконання бажаного лишається 
півкрок. Але надходить розчарування, опускаються руки та лютує зневіра. 
Як зарадити? Просто не припиняти мріяти! Не боятися, не лінуватися, не страхатися, а рухатися далі! А ще допомагати іншому зрозуміти, що життя тому прекрасне та повне цікавих миттєвостей, що хтось одного разу повірив у себе, повірив у власну МРІЮ! Ось тому учні 6 класу нашої гімназії замислились про можливості власних бажань, про тепло, яким можна ділитись, про підтримку один одного та, звісно, про "повітряні замки", що зринають у дитячій уяві повсякчас!
Білявецька гімназія з дошкільним підрозділом
