A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти Бродівської міської ради

Сльози, молитва, гордість!

Дата: 26.05.2025 14:14
Кількість переглядів: 19

Фото без опису

Сльози, молитва, гордість!

У День Героїв на шкільному подвір’ї Бродівської СЗОШ І-ІІІ ст. №2 урочисто відкрили меморіальну дошку Герою України — Олександру Мариняку.

Рідні, бойові побратими, друзі, вчителі, учні та представники громади зі сльозами на очах і гордістю вшанували пам’ять нашого земляка. Також хвилиною мовчання віддали шану Героям-випускникам школи, які мужньо встали на захист України та поклали своє життя на вівтар перемоги. Чин освячення меморіальної дошки здійснив о. Петро Чаплюк.

Полковник Олександр Мирославович Мариняк народився у Бродах. Будучи ще школярем, стрибав з парашутом, літав разом із татом на гвинтокрилі і твердо знав, що буде льотчиком. Після закінчення Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба отримав звання лейтенанта і повернувся у рідні Броди льотчиком-оператором Мі-24. Був миротворцем у Ліберії та Конго. Олександр Мирославович пройшов шлях від льотчика-оператора до командира вертолітної ескадрильї.

Повномасштабна війна змусила досвідченого льотчика повернутися до ЗСУ. 8 березня в районі Броварів після вогневого удару по противнику його авіаційну групу обстріляла ворожа ППО. Олександру Мариняку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» та Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Голова Золочівської районної ради Орест Кавецький зазначив, що Олександру Мариняку присвоєно звання «Почесний громадянин Золочівського району» (посмертно). Відзнаку вручив дружині Героя Оксані Мариняк.

«Він був прикладом мужності, відданості та честі. Завжди перший — у бою, у рішенні, у допомозі. Його втрата — це рана, яка не загоїться. Але ми маємо пам’ятати, якою ціною виборюється наше мирне небо», — зазначив командир військової частини Олег Старченко.

Зі сльозами на очах розповіла про свого чоловіка Оксана Мариняк: «Для мене він був більше, ніж чоловік. Він був світлом, надією, силою. Я дякую всім, хто зберігає пам’ять про Олександра. Для нього школа завжди була важливим місцем — тепер вона назавжди збереже його ім’я. Він завжди мріяв про вільну Україну. Я вдячна всім, хто прийшов сьогодні згадати його. Він назавжди залишиться в серці кожного, хто його знав».

Вічна пам'ять Героям нашого часу!



« повернутися

Вхід для адміністратора